Таким образом, развитие взаимоотношений между элементами "доку-мент—пользователь" осуществляется по спирали, в соответствии зако-ном возвышения потребностей.  

Таким образом, развитие взаимоотношений между элементами "доку-мент—пользователь" осуществляется по спирали, в соответствии зако-ном возвышения потребностей.

По мере развития общества растет, с одной стороны, число докумен-тов, а с другой — число пользователей. Так в обществе появляется кон-тингент пользователей (КП), т.е. объединение физических и юридиче-ских лиц, имеющих родственные информационные потребности. С апьное предназначение КП — использование сосредоточенных в библио-течном фонде документов. Отсюда и исходная внешнесистемная функ-ция подсистемы КП — утилитарная. Она воплощается в обслуживании пользователей необходимыми им документами. Внутри библиотеки под-система КП выполняет функцию смысла, цели существования и развития системы (табл. 4.1).

Системообразующим элементом подсистемы БП является пользовав тель. В отечественном библиотековедении до настоящего времени не достигнуто полного терминологического единства в определении лиц, пользующихся библиотекой. В XX в. наиболее широкое распространение получил термин "читатель". Длительное время его применение было оп-равдано, так как пользователь библиотеки был в первую очередь связан с книгой. Но в последнее время появился ряд новых видов документов, которые невозможно читать, их необходимо слушать, смотреть, и это значительно сузило сферу применения понятия "читатель".

На рубеже 1950—1960-х годов появился термин "потребитель инфор-мации", который, несмотря на громоздкость, выгодно отличался от тер-мина "читатель" большей широтой содержания. Под ним можно подразу-мевать как лиц, пользующихся библиографическими, документными и информационными услугами, так и собственно потребителей информа-ции.

Наряду с понятиями "читатель" и "потребитель информации" получил распространение и термин "абонент". Он был даже назван в качестве си-стемообразующего элемента КП. Ю.Н. Столяров предполагал, что слово "абонент" получит признание в качестве обобщающего, так как лишено недостатков, присущих терминам "читатель" и "потребитель информа-ции". Однако это не согласуется с международной терминологической системой, и в связи с этим понятие не получило широкого распростране-ния в библиотековедении.

Наиболее приемлемым в качестве обобщающего является термин "пользователь". Он обладает всеми достоинствами понятия "абонент" и лишен недостатков понятий "читатель" и "потребитель информации".

Предложенный термин отражает суть деятельности библиотеки как со-циального института — использование накопленного информационного потенциала. При этом он не связан непосредственно, в отличие от соче-тания "потребитель информации", с каким бы то ни было видом предо-ставляемых библиотекой услуг и предполагает удовлетворение как доку-ментных, так и библиографических и собственно информационных по-требностей. В термине "пользователь", как и "абонент", нет акцента на способе восприятия информации, т.е. он допускает использование раз-личных видов документов. Предложенный термин в отличие от слов "чи-татель" и "абонент" не связан с какой бы то ни было формой обслужива-ния и предусматривает как непосредственное, так и опосредованное пользование библиотекой. Кроме того, слово "пользователь" соответст-вует английскому "user" и немецкому "der Benutzer". Эти выражения по-лучили широкое распространение в зарубежном библиотековедении и закреплены в ряде международных и зарубежных стандартов.



В качестве пользователей выступают физические и юридические ли-зрме того, для удовлетворения информационных потребностей не-посредственное присутствие в библиотеке пользователвовсе не обяза-тельно, а при обслуживании юридического лица оно явно невозможно.

Физическое лицо вынуждено посещать библиотеку, чтобы воспользо-ваться документом на месте (в читальном зале) либо временно взять его с собой. Если рассматривать использование библиотечного фонда в сте-нах библиотеки как вынужденную необходимость, становится ясно, что библиотекарь призван искать возможности ее устранения. Американ-ские библиотекари еще в XIX в. образно сравнивали библиотеку с водо-проводом, удовлетворяющим потребность в воде прямо на дому, под-черкивая, таким образом, что абонементы и читальные залы — времен-ные (случайные, акцидентные) структуры в организационной системе библиотеки. Действительно, они подлежат отмиранию по мере развития возможностей библиотеки обслуживать пользователя в том месте, кото-рое ему предпочтительнее. До настоящего времени эта задача решается главным образом семейным абонементом, доставкой документов на дом отдельным пользователям или их группам, удовлетворением библиогра-фических запросов по телефону и т.п. Сейчас при помощи электронных технологий хранения и доставки документов БП получил возможность предоставить КП доступ к документам в любом удобном для пользова-теля месте за пределами библиотеки, в первую очередь на работе или дома в любое время суток и в любой день недели, включая выходные и праздничные.



Внедрение такого стиля обслуживания, при котором библиотекарь не видит читателя воочию, приводит к паническим представлениям о гряду-щем отмирании библиотеки в информационном обществе, тогда как именно благодаря новым техническим возможностям становится реаль-ным повсеместное полноценное удовлетворение запросов пользовате-лей. Данное видение сущности библиотечного обслуживания полностью согласуется с приведенной выше перспективой развития БФ. В инфор-мационном обществе полностью сохранятся основополагающие прин-ципы формирования фонда и обслуживания пользователей, однако орга-низация и технология того и другого качественно меняются.

Бібліотечний персонал (БП)

Для понимания характера связей между документом и пользователем важно иметь в виду, что документ по своей материальной природе дис-кретен, в нем разрушена непрерывность знаний. Столь же дискретен по своей природе и пользователь. Когда количество документов начинает превышать возможности усвоения их содержания индивидом, самостоя-тельный их выбор все более теряет свою эффективность, пока не стано-вится невозможным вообще. В результате возникает объективная необ-ходимость в управлении системой "документ — пользователь" (БФ — КП) извне. Такое управление осуществляется различными социальными ин-ститутами.

Снятие противоречия между документом и пользователем в условиях библиотеки осуществляет библиотекарь. Это главная, но не единственная задача подсистемы БП. БП призван упорядочить взаимодействие остальных подсистем между собой, свои собственные связи с этими под-й системами , а также — в библиотеках с несколькими или многими сотруд-никами — оптимизировать взаимоотношения между самими библиоте-карями. Эту внутреннюю функцию подсистемы БП можно назвать управ-ленческой.

Внешнесистемная функция подсистемы БП заключается в том, что БП представляет во внешней среде интересы как каждого элемента и обра-зуемой ими подсистемы в отдельности (включая свои собственные), так и библиотеки в целом. Эту функцию можно охарактеризовать как пред-ставительскую, или презентантную, от английского "present" — пред-ставлять (см. табл. 4.1). Если нарекания на работу библиотеки поступают от КП, то это свидетельство недостаточно успешного выполнения своих функций подсистемой БП.

Библиотечный персонал — это совокупность всех сотрудников биб-лиотеки (независимо от их квалификации, вида выполняемых работ и других параметров), обеспечивающих функционирование отдельных подсистем и библиотеки в целом. Системообразующим элементом под-системы БП является библиотекарь. Библиотекарь как посредник между документом и пользователем — понятие собирательное. Подсистему БП составляют не только библиотечные работники, но и другие сотрудники библиотеки, обеспечивающие ее эффективное функционирование, т.е. столяры, сантехники, электрики, уборщицы, дворники, инженеры, про-граммисты и т.п. Библиотекарь может управлять библиотекой и в единст-венном числе, и в составе штата сотрудников, который подразделяется на административно-управленческий, вспомогательный персонал, пер-сонал библиотечных специалистов, инженерно-технических работников.

Личность библиотекаря и пользователя может совмещаться — напри-мер, в личной библиотеке или в общественной, когда библиотекарь вы-ступает в роли читателя. Роль библиотекаря в системе "библиотека" со-стоит главным образом в том, чтобы:

• сформировать фонд документов соответствующих реальным и/или потенциальным потребностям пользователей;

• создать библиографическую модель БФ;

• обеспечить КП возможность доступа к БФ и его моделям;

• обеспечить доступ КП своей библиотеки к фондам и их моделям дру-гих библиотек и информационным ресурсам иных учреждений;

• обеспечить доступ пользователей других библиотечно-информаци-онных учреждений к БФ своей библиотеки, а также его модели;

• распланировать и оснастить помещения необходимым оборудованием и техническим средствами, постоянно поддерживать МТБ в дейст-венном состоянии, обеспечивая оптимальные условия для работы персонала и пользователей, использования и хранения документов. Кроме того, если рядовой библиотекарь призван упорядочить связи между документами и между абонентами, то руководитель обязан также оптимизировать отношения между самими библиотекарями и библиоте-карями и пользователями.

Во всем мире библиотечная деятельность вылилась в самостоятель-ную профессию относительно недавно — во второй половине XIX в., что не означает, однако, что до этого она не существовала; просто данное яв-ление из существующего де-факто превратилось в признаваемое де-юре. Зачатки самостоятельной библиотечной профессии имели место в глубокой древности, когда наиболее состоятельные люди выделяли для ведения своих библиотек образованных слуг или рабов.

Обособление профессии библиотекаря произошло исторически и явилось качественным скачком в развитии библиотек, последовавшим за количественным ростом фондов и контингента пользователей, усложне-нием связей как между ними, так и внутри них самих. В ходе историче-ского развития функции библиотекаря в обществе значительно расши-рились; из хранителя книжных сокровищ он превратился в распростра-нителя знаний, культуры, просвещения. В современном библиотекове-дении сформировались определенные взгляды на роль библиотекаря в обществе и значение его личности в процессе библиотечного обслужи-вания, определены многие важнейшие пункты его профессиограммы.

Специальность библиотекаря в настоящее время претерпевает из-менения. В ней резко усиливается информационная составляющая, библиотекарь все более становится информационным брокером. Ины-ми словами, его сущностная медиативная функция (посредник между документом и пользователем) видоизменяется, сущность же ее не толь-ко полностью сохраняется, но и получает в информационном обществе гораздо большие возможности для проявления. Это касается прежде все-го сервисной функции библиотеки, создания оптимальных условий для пользователей и персонала. В конечном счете в информационном обще-стве речь идет о всемерном облегчении рутинных технологических опера-ций приобретения, обработки, фиксирования содержания документов средствами микроминиатюризации, о быстродействии и облегчении про-цесса поиска, доставки информации в формах, удобных пользователю.

Персонал:

Б.-комплектатор (комплектує укр. чи інз. літ.).

Комплектування фонду — сукупність процесів виявлення, відбору, замовлення, придбання, отримання та реєстрації документів, що відповідають завданням бібліотеки, інформаційного центру.

Б. в обробці (обробляє картки, пише в книгах, рокладає книги).

Б. в Д-Б відділі (створює бібліографічні покажчики).

Б. в Відділі по спеціалізація (спеціалізації).

Керівники:науковий, комплектатор.

Стелажі:деревяні, металеві, двосторонні і односторонні.

Матеріально-технічна база (МТБ)

Матеріально-технічна база - це комплекс матеріальних і технічних засобів, що забезпечують проведення бібліотечної роботи, пов'язаних з обслуговуванням користувачів, придбанням, обробкою і зберіганням документів, виробничо-службової роботою бібліотеки в цілому, включаючи діяльність її підсобних лабораторій і майстерень.

До складу МТБ сучасної бібліотеки включають приміщення, будівлі бібліотек та їх інженерне обладнання; бібліотечне обладнання та меблі; внутрібібліотечної транспорт; засоби механізації і автоматизації бібліотечних процесів; копіювально-розмножувальну та електронно-обчислювальну техніку; енергію, матеріали, запчастини.

Іншими словами, МТБ утворюють три основні групи речових елементів, що виконують різні цільові функції в системі і спрямовані на оптимізацію її діяльності. Це

• будівлі, споруди, приміщення, в яких протікають бібліотечні процеси;

• технічні комунікації, що з'єднують різні види бібліотечної діяльності в єдиний процес;

• оснащеність (технічні засоби та обладнання) будівель (споруд, приміщень), комунікацій та бібліотечних процесів.

Сама по собі МТБ-яких результатів функціонування бібліотеки не створює. Її призначення інше - об'єднати в просторі і в часі інші три підсистеми, щоб забезпечити умови для раціонального ходу бібліотечних процесів. Вона має в той же час яскраво виражений соціальний аспект, так як, будучи матеріально-речової підсистемою, характеризує рівень забезпеченості людей необхідними передумовами для їх суспільно-політичної, науково-допоміжної, культурно-просвітницької та трудової діяльності.

Усередині бібліотеки МТБ виконує 'функцію матеріально-технічного умови, необхідного для того, щоб процес міг відбутися, тобто функцію матеріального середовища бібліотечної діяльності. У зовнішньому середовищі МТБ бібліотеки виконує функцію матеріального об'єкта (матеріально-об'єктну функцію), впливаючи на архітектурний вигляд населеного пункту, вимагаючи для себе відповідних енергії і речовини (ліній зв'язку, теплопостачання, електромереж тощо).

Можливість інтеграції та уніфікації моделей породжує ілюзію, ніби комп'ютер стає якщо не єдиним, то найголовнішим-елементом системи "бібліотека". Між тим він залишається тим же, чим був з самого моменту свого виникнення, - технічним засобом, інтенсифікує інтелектуальні процеси. Стрімко розширюються лише можливості його застосування у все нових областях бібліотечної діяльності, зростає його швидкодія, спрощується користування ним, зменшуються габарити і т.д., але не змінюються сутність і основне призначення. Відповідно до цього успішна робота бібліотекаря і користувача все більше залежить від рівня кваліфікації, необхідної для освоєння цього технічного засобу праці.

Довідково-пошуковий апарат (ДПА)

Довідково-пошуковий апарат (ДПА) - система каталогів і картотек, які розкривають склад, зміст, місце розташування видань, що входять до фонду бібліотеки.

Каталоги:

Алфавітний каталог - надає відомості про наявні в бібліотеці видання за допомогою карток бібліографічних описів документів, розташованих в алфавітному порядку прізвищ авторів або назв видань.

Систематичний каталог - надає відомості про наявні в бібліотеці видання за допомогою карток бібліографічних описів документів, розташованих за певними галузями знань.Користуватися каталогом допоможе Алфавітно-предметний покажчик.

Електронний каталог - в режимі реального часу надає відомості про всі наявні в бібліотеці видання (бібліографічні данні про книги, статті з періодичних видань,автореферати, дисертації, електронні видання).
Електронний каталог пропонує єдину базу даних, що вміщує:
- Книги бібліотеки КЕІ КНЕУ;
- Статті з періодичних видань (постатейний розпис надходжень періодичних видань з 2007 р);
- Праці викладачів КЕІ КНЕУ. Описи праць, що вийшли з друку окремими виданнями, у збірках та періодиці;
- Періодичні видання. Містить відомості про нові надходження періодичних видань та періодичні видання за всі роки зберігання у бібліотеці.
- Електронні видання. Описи компакт – дисків самостійних видань, додатків до книг, електронні журнали та електронні версії видань викладачів ВНЗ.

Картотеки:

· Картотека нових надходжень до фонду бібліотеки

· Предметна картотека статей

· Праці викладачів КЕІ КНЕУ

· Краєзнавча картотека

Функції Б.:

Соціальні функції:

кумулятивна – формування, накопичення, систематизація, аналітико-синтетична обробка й організація збереження документальних ресурсів;

сервісна – надання інформації про наявні бібліотечні ресурси, організація пошуку, видачі і прийому документів і інформації з запитів різних категорій користувачів, забезпечення доступу до віддалених джерел інформації;

науково-методична – вивчення інформаційних потреб користувачів, інструктивно-методичне забезпечення діяльності, науково-дослідна робота в галузі нових інформаційних технологій, розробка навчально-методичних матеріалів з основ інформаційної культури користувачів;

навчальна – організація бібліотечно-бібліографічних занять з основ інформаційної культури із різними категоріями користувачів;

просвітительська – організація заходів c метою прилучення студентів і співробітників університету до скарбів української і світової культури;

виховна – активне сприяння процесу підготовки висококваліфікованих фахівців, гармонійному розвиткові особистості, а також вихованню почуття патріотизму на державному, регіональному й університетському рівнях;

соціальна – сприяння розвитку здатності користувачів до самоосвіти і їхньої адаптації в сучасному інформаційному суспільстві;

координуюча – узгодження своєї діяльності з усіма підрозділами університету в сфері інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу, науково-дослідній роботі, а також надання методичної допомоги в організації бібліотечно-інформаційного обслуговування в регіоні.

Комунікаційна - безпосереднє надання користувачеві на певний час як і бібліотеці, і її межами необхідних документів.

Меморильна -залежить від збереженні сукупності зібраних документів з метою їхнього передачі наступних поколінь.


0003731273758723.html
0003818309627715.html
    PR.RU™